Жила-була одна гарна галявина. Квіточки прикрашали галявину, як найкрасивіший райдужний килим. Квіточки були саме в своїй найбільшій славі. Веселі пташки літали навколо і співали найкрасивіші пісні.
Усе це сонечко зігрівало нас своїми теплими весняними променями. Веселий щебет пташок і тепле сонечко насолоджувала у своєму долині і маленька мишка Гришка. Ця мишка щойно виглянула зі своєї маленької нори у високому дубі.
«Який чудовий день!» сказала Гришка своїй подрузі сонечку, яка прийшла її привітати. Її коричневе хутро приємно зігрівали сонячні промені, і Гришка раділа гарній погоді.
Мишка лягла перед своєю норою і весело розмовляла зі своєю подругою сонечком. Раптом їхню розмову щось перервало. Це не була ні людина, ні якась тваринка. Це був запах їжі та розмова когось у далині!
«Що це я відчуваю? Який чудовий аромат… Що ж це за запах?!» замислилася вголос Гришка, коли її носик відчув смачний аромат чогось. Чарівний запах притягував мишку Гришку як магніт. Тож вона попрощалася з сонечком, замкнула свою нору ключиком з деревинки і, наче зачарована смачним запахом, стрибала своїми маленькими ніжками через стеблинки трави, через красиві квіточки аж до маленького озерця, біля якого саме пікнікувала одна родина. Звідти йшов цей запах!
Дівчинка на ім’я Злата щойно їла родзинки, а її мама відкусила шматок хліба, на якому лежав сир. Це був той аромат! Смачний сирок! Родина саме насолоджувалася щебетанням пташок і гарною погодою.
Гришка мала придумати план, як дістатися до сирка так, щоб родина на ковдрі її не помітила, адже вони б її одразу прогнали. Люди, навіть мушки її бояться! Тваринки ховаються від неї, а люди хочуть їй нашкодити. І не тільки вони! Одного разу Гришки злякався навіть сам великий слон! Саме тому Гришка мала бути обережною. Проте той сир мав такий чудовий аромат, що вона не змогла встояти! Обережно наблизилася до ковдри, коли раптом їй прийшла ідея! Вона сховалася під ковдру і почала видавати звуки, як пташка. Спів їй справді вдавався! Гришка почала співати, як найщебетливіша співоча пташка. Але ніхто не звертав на неї уваги. Лише бджілки, що літали навколо, приділяли їй свою увагу і з подивом дивилися на неї. Співаючу мишу справді не побачиш щодня. Раптом маленька Сімонка з мамою піднялися з ковдри, шукаючи таємничу пташку, що так гарно співає. Гришка швидко скористалася своєю нагодою, підстрибнула до ковдри, поки не наблизилася до сирка, який лежав на тарілці. Вона все ще весело наспівувала.
Вже-от хотіла взяти шматочок сирка, аж раптом її перервала Злата. Вона її побачила!
«Привіт, подруго, поділюся з тобою?» прошепотіла Злата так, щоб її мама, яка шукала того пташка, не помітила. Гришка здивовано кивнула головою. Злата була добра дівчинка. Вона радо поділиться навіть із тваринкою. Злата обережно простягнула шматочок сиру. Гришка обережно взяла сир і щиро подякувала. Таких добрих людей вона ще не зустрічала. Обережно пішла з ковдри і на прощання ще помахала своїй новій подрузі. Та помахала їй у відповідь. Мишка усвідомила одну річ. Не всі люди такі погані, як вона думала. Тому не варто судити людей за іншими. Вона також була рада, що дівчинка її не боялася.
Гришка повернулася до своєї долини, і того вечора в її норі відбувся великий бенкет. Хіба вона залишила б подарунок від Злати, а це цілий сир, лише для себе. Вона запросила на бенкет всю свою мишачу родину і не тільки їх! На бенкеті сиділа і сонечко, і інші друзі.
