Коли небо темніє і на ньому замість сонця з’являється місяць, починається ніч. Але коли місяць виглядає як куля, це повний місяць. Кажуть, що коли повний місяць, відбуваються дивні речі. Ніби місяць має особливу силу, чарівну.
Читати далі →
Запах може багато нагадати. Коли ти вдихаєш аромат спеченого пирога, можливо, згадаєш недільний день у бабусі, яка так любила пекти. Коли ти вдихаєш аромат квітів, можливо, згадаєш маму, яка так любила ставити квіти у вазу на вікні. Різні запахи означають різні спогади. У цьому переконалася і маленька білочка Яна.
Читати далі →
На червоному даху за високим димарем жив кіт Пацик. У нього була пухнаста срібляста шубка і ласий язичок. Пацик ніколи не з’їв жодної миші, ні пташки, ні жодної іншої тварини. Він був з ними друзями. Він любив інші ласощі. Він ходив до будиночка до своїх людей за ковбасками, сальцем і молоком.
Читати далі →
Катерина і Максим – близнюки. Вони народилися в один день і в одну годину. Вони дуже любили одне одного і завжди все робили разом. Навіть ввечері лягали спати в один і той же час. Кожного разу, коли темніло і Катя з Максимом залазили в ліжко, мама приходила до їхньої кімнати, сідала біля них і розповідала казку.
Читати далі →Далеко звідси, в одній африканській країні, жило кілька тварин. Усі жили гарно разом. Допомагали один одному. Це була одна велика тваринна родина. Завжди ввечері всі тварини збиралися біля одного великого водопою. Це такий ніби менший ставок, де тварини п’ють і освіжаються. І при цьому завжди разом розмовляють.
Читати далі →Далеко в глибокому морі стоїть прекрасне водне королівство. У ньому живуть король, королева та їхні двоє дітей. Принц і принцеса. Хлопчик на ім’я Коралик постійно десь плаває. Не може всидіти на місці. Він ще не має королівських обов’язків, тому плаває морем, грається з рибами та відкриває нові куточки під водою.
Читати далі →«Вже?» «Ні, ще ні.» «А тепер?» «Ще зачекай.» «Так тепер?» «Вже готуйся. Так тепер!» І в ту мить дельфін Філіп вистрибнув з води і відразу ж знову головою занурився в розбурхані морські хвилі. І ще раз, і ще раз. Хвилі йшли прямо назустріч, і дельфін Філіп почувався як птах.
Читати далі →У вербовій долині був великий ставок. У ньому жило багато риб. Коропи і соми. Одного разу в неділю у ставку мала відбутися велика подія. Мали вилупитися маленькі коропчики. Інші рибки не могли дочекатися. Вони раділи, коли з’являться перші ікринки. А коли вони трохи набухнуть і виростуть, з них будуть молоді коропчики. Рибки потім покажуть їм весь ставок і будуть з ними гратися.
Читати далі →«Апчхи!» пролунало в лісі. Це було таке сильне чхання, що дерева затряслися. «Апчхи!» через мить пролунало ще голосніше. «Апчхи!» прогриміло втретє. Чхання було таке сильне, що білки попадали з дерев. «Що це? Хто це? Що відбувається?» щебетали пташки, збентежено літали над деревами і дивувалися, як чхання трясе весь ліс. Усі звірята думали, звідки це чхання береться. Хто має такий сильний нежить, що це розбудило весь ліс?
Читати далі →За квітковою долиною на зеленому ранчо жила кішка Мія. Пухнаста шоколадно-коричнева і вічно забруднена від бруду і глини. Зазвичай кішечки завжди чисті та охайні. Але Мія була іншою. Вона хотіла бути собакою. Вона намагалася гавкати, ганяти овець на пасовище і вночі охороняти ранчо, тому була постійно брудною.
Читати далі →Далеко в горах стояла маленька хатинка. У ній жив дідусь з бабусею. Кожні канікули до них приїжджав їхній улюблений онук Олежка. Йому там дуже подобалося, тому що це місце було для нього чарівним. Жоден день у цій хатинці не був просто звичайним.
Читати далі →Існує острів, куди не можна дістатися автомобілем, поїздом чи літаком. Туди можна лише приплисти на кораблі. На краю того острова є порт, де стоїть кілька кораблів. Всі виглядають чудово. У них красиві прапори та кольорові вітрила. На кожному кораблі стоїть капітан і гордо показує себе, щоб усі знали, який корабель належить йому.
Читати далі →Овочі корисні, каже майже кожен дорослий. А що, якщо ти принесеш з магазину маленьку тваринку разом з овочами? Це нещодавно сталося з Каролінкою. Її мама пішла купувати в магазин. Звичайно, головним чином багато овочів, щоб Каролінка була здорова і сильна.
Читати далі →«Гілочку за гілочкою, паличку за паличкою», — наспівував лелека, літаючи в небі. Була весна, і він безперервно прилітав до покинутого димаря, а потім знову повертався до лісу. Він поступово носив гілочки та складав їх на вершину димаря, будуючи гніздо. Лелека радів, адже коли гніздо буде готове, його кохана пані лелека приєднається до нього, і вони зможуть мати малих лелеченят.
Читати далі →На краю казкового села стояв гарний будинок. Він був райдужних кольорів і на всіх стінах були малюнки. Не просто малюнки, а живі малюнки. Так, вони самі рухалися. Хто б не подивився на них, виявив, що кожен з них розповідає свою власну історію. Що це був за чарівний будинок? Це була бібліотека. Бібліотека, повна книг, повна живих історій та казок.
Читати далі →