Був собі один равлик, якого звали Никіта. Цей маленький равлик жив під малиновим кущем у листяному лісі, де він щасливо мешкав у своєму маленькому будиночку, який носив на собі. Як відомо, равлики мають на спині мушлю, яка служить їм будиночком і водночас схованкою від навколишнього світу.
Равлик Никіта є травоїдним, як і всі равлики, і найбільше полюбляв смачні овочі чи фрукти. Одного дня він вирушив у подорож. Він хотів поласувати морквою, яка росла за лісом у маленькому саду. Принаймні так йому сказала подружка бджілка Бізі, яка туди ходила запилювати квіточки. Він знав, що це займе у нього більше часу, бо він повільний, але не здавався.
І так він мандрував лісом, вирішивши поласувати смачною морквичкою. «Привіт, не знаєш, як далеко ще до садочка, повного морквинок?» — запитав равлик Никіта жучка, на якого натрапив дорогою. Той лише похитав головою і сховався в дереві. Равлик тоді продовжив далі свою подорож.
«Привіт,Никіто!» — прилетіла до нього його подружка бджілка.
«Привіт, Бізі!» — привітав свою подружку равлик. Подружка бджілка потім сказала йому, що за мить вже буде біля печери, де піде праворуч, пройде повз кілька дерев і там вже є садочок. Равлик Никіта подякував їй, і подружка бджілка вирушила далі запилювати квіточки.
І так мандрував і мандрував по травичці, скільки тільки мав сили. Підняв вусики і помітив, що перед ним з’явилася велика печера. «Так, і за мить буду в садочку!» — вигукнув равлик з радістю і біля печери повернув праворуч. Раптом перед равликом з’явилася велика руда лисиця. Так, лисиці — хитрі тварини.
«Куди, куди, равлику?» — запитала його лисиця з фальшивою усмішкою. Равлик обережно відповів лисиці: «До садочка йду.» Він боявся її. «Я тебе туди проведу!» — вигукнула лисиця. Равлик подякував їй за допомогу, але відмовився, знав, що лисицям не можна довіряти. Він сховався у свою мушлю і чекав, поки лисиця піде.
А лисиця чекала і чекала, поки равлик не вилізе зі свого будиночка. Вона точно щось задумала. А що, якщо вона його з’їсть? Равлик повільно виглянув зі своєї мушлі. Тоді лисиця схопила його своїми кігтями і не хотіла відпустити.
«Допоможіть!» закричав равлик Никіта. Раптом з’явилася його подруга бджілка і почала дзижчати навколо вух лисиці. «Іди геть, зла лисице, інакше я тебе вкушу!» сказала бджілка Бізі. Лисиця лише засміялася: «І що! Що мені може зробити одна така маленька бджілка!» сказала. Раптом навколо бджілки Бізі з’явився цілий рій бджіл. Її родина прийшла їй на допомогу, щоб врятувати равлика! Лисиця так злякалася, що відпустила равлика Нечека і зникла в лісі.
Равлик був дуже вдячний своїм друзям за порятунок. Потім бджілка супроводила равлика Никіта аж до садочка. А там бджілки запилювали квіточки, а равлик ласував морквинкою. Він був радий, що може покластися на свою подружку, і знав, що якщо їй щось знадобиться, він теж буде поруч для неї.
