Був собі один грайливий песик на ім’я Нюфік. Це був милий песик з великими вухами та коричневою шерстю. Нюфік був маленьким, але дуже веселим і грайливим песиком. Він любив ганятися за своїм власним хвостом або радувати свою родину.
Найбільше йому подобалося бігати по траві на дворі, який він також вірно охороняв. Нюфіку приносило радість і гратися з його найкращим другом, хлопчиком Віктором, або довго спати у своїй будці чи в ліжечку біля каміна. Проте була одна річ, яка не радувала маленького песика, і це була вода. Нюфік дуже боявся води. Завжди, коли потрібно було купатися, він тремтів від страху і навіть лапки не занурював у озеро!
Одного дня, коли Віктор прийшов зі школи разом з батьками, він ніс у руці жовтий м’яч. Це був блискучий і стрибучий м’ячик, сюрприз для їхнього песика. Нюфік був у захваті від нього. Він носив його всюди з собою, чи то в домі, чи на вулиці. М’ячик відскакував, пересувався носиком або ловився в пащу, коли Віктор його кидав.
«Йдемо до парку!» – вигукнув одного суботнього ранку Віктор, тримаючи в руці повідець і улюблений жовтий м’ячик Нюфіка. У песика випрямилися вушка, і він почав стрибати від радості, не міг дочекатися прогулянки до парку. Там багато песиків, красива зелена травичка і різні дивні запахи. Коли родина була в парку, мама з Віктором зняли з песика повідець, і розваги могли початися! Мама кинула м’яч високо в повітря, і песик побіг так швидко, як тільки міг, і підскочив у повітря, щоб його зловити. Він схопив його в пащу з гордим пихтінням і побіг назад до Віктора і мами, радісно виляючи хвостом. Коли ж Віктор кинув Нюфіку м’ячик, він полетів так невдало, що впав прямо в брудне озеро в парку. «Плюх!» почулося з озера. Віктор і мама марно кричали на песика, щоб він залишив м’ячик, що вони його дістануть, але Нюфік вже був у воді. Але ж він боїться води! Проте він не міг залишити там свою улюблену іграшку. А ось, песик подолав свій страх! Нюфік схопив м’ячик у пащу і гордо доплив до берега.
Мама і Віктор дивилися здивовано на песика, який щойно намагався струсити з себе краплі води. Нюфік отримав за свою сміливість не лише похвалу, а й смачний ласощі. Песик зрозумів, що хоч і боїться води, але ні за що не дозволить забрати свою улюблену іграшку. І так Нюфік став не лише грайливим, а й сміливим песиком.
