Казки для дітей на ніч, малих і великих для читання. Насолоджуйтеся онлайн-казками різних авторів. Не соромтеся писати коментарі, надсилати зображення, ділитися в Інтернеті.
За величезним схилом стоїть прекрасна хатина. Та вона була незвичайна: блакитна, як небо, розмальована сонцями, з яскраво червоним дахом. Вона стояла прямо посеред квітучого лугу, на якому росли різнокольорові ароматні квіти. Але що то була за хатинка?
Читати далі →
За кількома пагорбами і долинами стояло маленьке село. На краю села, біля лісу, стояв маленький будиночок. Там жила Вікі зі своїми батьками. Вона була маленькою дівчинкою, сповненою енергії. Вона любила спорт, і її улюбленою справою був біг.
Читати далі →
Настала ніч. На небі засяяв місяць, довкола нього заблищали зірочки, а у віконцях вже було темно. Кожен у місті вже спав, бо вже була дуже глибока ніч. Не дивлячись на це, тихе шарудіння можна було почути з-під ліжка у кімнаті одного хлопчика, Вінса.
Читати далі →
Прямо посеред великого багатолюдного міста була парковка. На тій парковці завжди паркувалися дві машини, одна з них була пожежна, а інша – поліцейська. Обидві машини були завжди готові допомогти комусь у місті.
Читати далі →
Протягом вересня, жовтня і листопада, володарює осінь. Листя міняє колір, вітер здуває наші капелюхи, а дощ іде все частіше. Все більше каштанів опиняються на землі, де їх знаходять діти і забирають додому. Це тому, що каштани найкраще підходять для виготовлення різноманітних фігурок, наприклад тваринок. Та чи чули ви колись про щасливі каштани?
Читати далі →
Ліда була дівчинкою з світлим волоссям, і проводила майже весь час у лісі. Їй подобалося там читати, відпочивати і наповнювати годівнички для оленів різноманітними смаколиками. Їй просто подобалося, що вона може лежати прямо на моху, відчувати аромат грибів, і збирати різні ягоди. Але одного дня Ліда зустріла декого, кого раніше у лісі не бачила. Якщо чесно, вона навіть не знала, що хтось такий взагалі існує.
Читати далі →
Далеко-далеко звідси стояла хатинка, на вигляд геть як пряниковий будиночок. Але ні, він не був справді пряниковим, а був зроблений з дерева. Віконця були пофарбовані, а дим завжди піднімався з димоходу. У тій хатині жив дідусь-казкар, найкращий у розповідях казок. Діти і тварини з усіх усюд приходили послухати його казки.
Читати далі →
Далеко у лісі, у великій норі жила родина бобрів: батько бобер, мати бобриха, і їх двоє непосидючих сина, яких звали Монті та Крекер. Вони обоє були гарними синами, і допомагали своїм батькам з усім.
Читати далі →
Далеко звідси, в землі індіанців жила маленька дівчинка. В неї було довге чорне, наче вороняче крило, волосся, яке вона заплітала у дві довгі коси. На голові вона носила яскраву повʼязку, з якої стирчало два пера. Імʼя її було Інчучуна. Її батьки також були індіанцями, і жили у вігвамах.
Читати далі →
Коли приходить осінь, надворі зазвичай дуже сильно дме вітер. Він допомагає деревам скинути якнайбільше листя, того дує і дує в усі сторони.
Читати далі →
Якщо ви увечері подивитися на небо, коли всі хмаринки вже пішли спати і не бродять небосхилом, то побачите море зірок, як наче на чорне полотно розсипали блискітки. Деякі з тих зірок сяють яскравіше, деякі – тьмяніше.
Читати далі →
Коли починається осінь, сонце сідає раніше, небо все частіше закрите хмарами, і на вулиці часто дощить – іноді недовго, а іноді ллє протягом тижнів.
Читати далі →
Ельф на ім’я Стриб-Скок був маленьким чоловічком з кучерявим волоссям і широкою посмішкою. Він носив зелене пальто, червоні штани і зелений капелюх. Він подорожував світом, пристрибував і співав – або хоча б тихенько мурмотів якусь мелодію під ніс.
Читати далі →
Все місто вже заснуло, окрім однієї квартири, у вікні якої горіло слабке світло. То була кімната на горищі – там, під ковдрою, ховався хлопчик на імʼя Карлтон. Він світив ліхтариком на книгу і читав. І хоча він мав уже давно спати, він так любив читати книжки, що не міг відірватися.
Читати далі →
Двоє дітей лежали на великому заквітчаному лузі. Дівчинку звали Клара, а хлопчика – Олівер. Клара була чудовою дитиною з зеленими очима і русявим волоссям. Олівер був її найкращим другом, волосся в нього було кудлате, а очі – великі.
Читати далі →