Жив-був один ледачий котик Мурчик, який жив зі своєю родиною у великому будиночку. Це було королівство Мурчика, і він його вірно охороняв. Його найкраща подруга була маленька Анічка. Вона завжди гралася з ним, кидала йому клубок ниток чи чухала його. Хоча, правду кажучи, Мурчик був дуже ледачий, найбільше любив лежати або їсти ласощі для слухняних котиків.
Читати далі →
Колись давно був один ліс, який був людьми вже давно забутий. Глибоко в цьому темному сосновому лісі знаходилося красиве прозоре озеро. Завжди коли на небі з’являвся сніжно-білий місяць і сови починали співати на добраніч, біля озера починали танцювати маленькі чарівні ельфи.
Читати далі →
Колись давно жив один молодий чоловік на ім’я Василь, який працював шевцем. Це було поважне ремесло, і в їхній родині кожен був шевцем. Так само як його батько, молодий Василь цінував цю професію і працював старанно. Василь був хлопцем з добрим серцем, хоча його батько був дуже суворий до нього, і часто йому доводилося працювати до пізньої ночі. Їхнє взуттєве виробництво було відоме по всьому краю, хоча вони не були багатіями.
Читати далі →
Діти, ви, напевно, пам’ятаєте молодого шевця Василя, який жив у селищі під замком. Він працював шевцем, як і вся його родина, хоча сам мріяв бути хоробрим лицарем у замку, який буде захищати короля та його прекрасну дочку, принцесу Анну. Однак він боявся свого суворого батька.
Читати далі →Наш світ величезний. Коли ввечері дивимося на небо, бачимо красиві зірки чи величезний місяць, який весело світить нам вночі. Це чарівний всесвіт, повний таємниць, у якому живемо і ми, на планеті Земля.
Читати далі →Була одна чарівна країна, яка називалася Аладия. Ця чарівна земля простягалася далеко за нашим світом. Це був світ, у якому не жили люди, а щось зовсім інше – чарівні істоти. І саме в цій барвистій країні кожен день було весело
Читати далі →Дорогі діти, ви, напевно, пам’ятаєте історію про трьох братів – принців, які живуть разом зі своїм батьком, старим королем, у замку. Принц Адам був найстаршим з братів і був дуже хоробрим і відважним. Принц Матвій був дуже мудрим і всі свої відповіді шукав у книжках, які його багато чого навчили.
Читати далі →Жили-були три брати, принци, які жили зі своїм батьком у замку. Кожен був, однак, інший і не дуже добре розуміли один одного. І саме це дуже турбувало короля, їхнього батька. Перший брат, найстарший принц Адам, був дуже хоробрий і відважний, вигравав одну битву за іншою і нічого не боявся. Другий брат був принц Матвій, він однак, не використовував силу, як його брат Адам, а розум.
Читати далі →У далекій країні в глибокому лісі стояла дерев’яна хатинка. І саме в ній відбулася історія, яку я тобі розповім.
Читати далі →Існують птахи, які люблять зиму. Вони прилітають завжди, коли випадає сніг. Сніг їх зовсім не холодить. Ти їх точно бачив. Це ворони. Одного разу взимку прилетіли і до нашого села.
Читати далі →І канікули закінчилися. Зимові канікули пролетіли як вода, і діти знову мусили йти до школи. Але вони все ще раділи післяобіднім розвагам на снігу. Вони не могли всидіти за партами, так сильно чекали на пагорб. Але вони ще не знали, що їх чекає.
Читати далі →Далеко в горах, аж там, де вже був лише самий сніг і мороз, жив сніговий чоловік. Жив на найвищій вершині гори, гарно схований у печері. З людей його ніколи ніхто не бачив. І так ніхто навіть не знав, що він існує.
Читати далі →Далеко звідси існує казкове королівство. Воно все біле, покрите снігом. Скрізь, куди сягає око, блищить сніжно-біла ковдра. У цій країні живуть зимові дракони. Вони величезні. Вони літають тихо і спостерігають за всім навколо. Вони допомагають людям і казковим істотам, які там живуть, щоб їм було тепло.
Читати далі →Колись давно, багато-багато років тому, один чоловік вирішив посадити дерево. Він вибрав красиву луку біля міста, викопав там яму і посадив у неї маленьке деревце. Він доглядав за ним і щодня приходив його перевіряти. Дерево гарно росло і міцніло. Чоловік радів цьому, тому посадив ще одне, а потім ще одне.
Читати далі →У вересні багато дітей починають ходити до дитячого садка. Для багатьох з них це щось нове. Там нові друзі, нові дорослі виховательки, нові ігри, нові страви і нові правила. До одного такого дитячого садка почав ходити і Тарас. Непосидючий хлопчик, який постійно щось вигадував і не дуже хотів слухати.
Читати далі →