Колись давним-давно жили три маленькі метелики – один сніжно-білий, другий яскраво-червоний і третій сяючий жовтий. Вони літали разом над квітучим лугом, танцювали в сонячних променях і з радістю перелітали з квітки на квітку.
Читати далі →
Восьмирічна Ганнуся разом із родиною відпочивала в Хорватії. Дні були чарівні: купання, сонце, смачне морозиво та… полювання. Але полювала Ганнуся не на рибу, а на справжні скарби — різнобарвні мушлі та гладенькі камінчики. Її колекція росла з кожним днем.
Читати далі →
Чи знаєте ви Арктику? Це величезне крижане царство на самій верхівці нашої планети. Там завжди зима, сяють полярні сяйва і живуть найбільші пухнасті мешканці — білі ведмеді. Найбільшим мрійником серед них був ведмідь на ім’я Бубо.
Читати далі →
Жив-був у своєму королівстві король на ім’я Антоній. Він дуже любив мандрувати далекими землями й привозити звідти дива: співочі скриньки, що розповідали легенди, міцні мечі, що не піддавалися іржі, та книги, написані на кленовому листі.
Читати далі →Давним-давно, за горами та лісами, жила дівчинка на ім’я Зоряна. Вона була наче справжня зоря в темному царстві: добра, лагідна і з серцем, повним ніжності. Але доля її була важкою.
Читати далі →На березі блискучого моря жив у маленькому будинку рибалка зі своєю родиною. Щоранку він рано вставав і йшов у відкрите море ловити рибу. Іноді він приносив додому купу риби, іноді випускав рибу, а іноді не ловив нічого. Завжди, коли рибалка ввечері повертався додому, він сідав перед будинком і шив рибальську сітку – або ремонтував стару, або шив нову.
Читати далі →Канікули у Шотландії набували для Марка та Ніни нового, дивовижного сенсу. Адже тепер вони не просто туристи — вони стали особистими вчителями… Лох-Несського чудовиська! Їхня нова подруга Ванесса, мудра та кумедна, захопилася українською мовою не на жарт.
Читати далі →Ті літні канікули для Марка та Ніни почалися наче справжня мрія! Їхній дядько Петро запросив всю родину в гості до Шотландії. Літак, гори, вересові поля і… легенда! Бо ж неподалік від будинку дядька було знамените озеро Лох-Несс, де, за переказами, мешкало таємниче чудовисько.
Читати далі →В одній бідній хатині жила добра мати зі своїм сином. Життя їм не посміхалося, тож часто не було навіть тарілки теплої юшки. Одного дня в печі згоріло останнє полінце, і жінка попросила сина піти до лісу по дрівця. Хлопець не вагався і одразу вирушив у путь.
Читати далі →Жила-була одна дівчинка на ім’я Ліза. Мама Лізи володіла квітковим магазином у місті, тому часто брала дочку з собою на роботу. Дівчинка завжди мала гарне ставлення до квітів і любила допомагати мамі на роботі. Вдома у них був чудовий сад, повний яскравих квітів, але її улюбленими квітами були польові квіти, які росли на лузі за містом.
Читати далі →Жив у селі юнак на ім’я Михайло. Красивий, сильний, мудрий не по роках і мав руки, які вміли все. Любили його люди, а найбільше — дівчина Катря, дочка крамаря. Та крамарь, людина пихата та зла, тільки скривився, дізнавшись про їхнє кохання.
Читати далі →Була зима, скрізь сніг і мороз. Бублик із Зубомилою ліпили сніговика в саду.
— Бублику, ти ж бо труба, — пробурмотіла Зубомила, коли побачила, куди він поставив свого сніговика. — Так татко, мабуть, на роботу не поїде.
Читати далі →Де було — там було, а може, й не було, жило-було чудове Дзеркало. Не з тих, що показують лише сукню або зачіску. Це було Дзеркало Істини. Воно показувало не лице, а душу.
Читати далі →Жила-була одна мавпочка на ім’я Віва. Ця мавпочка, однак, мала незвичайний колір. Вона не була повністю коричневою, як інші її подружки мавпочки, а мала рожеву шерсть з коричневими плямами. Інші мавпи часто сміялися з неї, що вона виглядає як жирафа, а не як справжня мавпа.
Читати далі →У Лісовій школі всі знали Зайченя-Боягуза. Колись він був просто Зайченям, але потім почав боятися всього на світі: шелесту листя (раптом це Вовк?), блискавки, навіть власної тіні. Лисичка перша жартома назвала його Боягузом, і це прізвисько прилипло назавжди.
Читати далі →