Всесвіт нескінченний. Навіть важко уявити, наскільки він великий. Там багато планет і зірок, навіть Чумацький Шлях. Багато космічних тіл постійно рухаються. Деякі планети регулярно обертаються в одному напрямку. І наша планета Земля рухається. Вона обертається навколо Сонця і навколо своєї осі. Завдяки цьому ми маємо ніч, день і чотири пори року. Одного разу сталося щось страшне. Земля зупинилася.
Читати далі →
Павлик був маленьким хлопчиком, який завжди мав багато справ. Постійно щось вигадував. Одного разу він був кухарем і готував з глини та трави зілля, іншого разу лицарем і хоробро захищав свій побудований бункер. Його фантазії та ігри не мали кінця. Він дуже любив гратися. У нього були друзі, які гралися з ним. І він був за радий цьому. Проте йому все ще чогось не вистачало. Що це було? Ти дізнаєшся це з історії, яку я тобі розповім.
Читати далі →
За лісочком і широким лугом стоїть дитсадок. Туди ходять діти з усього міста. Вони там граються, вчаться новому, відпочивають. Їм там дуже подобається. Кожен день у цьому дитсадку цікавий. Але сьогодні особливо. Сьогодні день, коли до дитсадка має прийти незвичайний лист. Аж із самого неба. Сьогодні має прийти лист від сонечка.
Читати далі →
Десь за рогом лише трішечки – шукає весняні квіточки маленький кролик.
Читати далі →Жив-був один ледачий котик Мурчик, який жив зі своєю родиною у великому будиночку. Це було королівство Мурчика, і він його вірно охороняв. Його найкраща подруга була маленька Анічка. Вона завжди гралася з ним, кидала йому клубок ниток чи чухала його. Хоча, правду кажучи, Мурчик був дуже ледачий, найбільше любив лежати або їсти ласощі для слухняних котиків.
Читати далі →Колись давно був один ліс, який був людьми вже давно забутий. Глибоко в цьому темному сосновому лісі знаходилося красиве прозоре озеро. Завжди коли на небі з’являвся сніжно-білий місяць і сови починали співати на добраніч, біля озера починали танцювати маленькі чарівні ельфи.
Читати далі →Колись давно жив один молодий чоловік на ім’я Василь, який працював шевцем. Це було поважне ремесло, і в їхній родині кожен був шевцем. Так само як його батько, молодий Василь цінував цю професію і працював старанно. Василь був хлопцем з добрим серцем, хоча його батько був дуже суворий до нього, і часто йому доводилося працювати до пізньої ночі. Їхнє взуттєве виробництво було відоме по всьому краю, хоча вони не були багатіями.
Читати далі →Діти, ви, напевно, пам’ятаєте молодого шевця Василя, який жив у селищі під замком. Він працював шевцем, як і вся його родина, хоча сам мріяв бути хоробрим лицарем у замку, який буде захищати короля та його прекрасну дочку, принцесу Анну. Однак він боявся свого суворого батька.
Читати далі →Наш світ величезний. Коли ввечері дивимося на небо, бачимо красиві зірки чи величезний місяць, який весело світить нам вночі. Це чарівний всесвіт, повний таємниць, у якому живемо і ми, на планеті Земля.
Читати далі →Була одна чарівна країна, яка називалася Аладия. Ця чарівна земля простягалася далеко за нашим світом. Це був світ, у якому не жили люди, а щось зовсім інше – чарівні істоти. І саме в цій барвистій країні кожен день було весело
Читати далі →Дорогі діти, ви, напевно, пам’ятаєте історію про трьох братів – принців, які живуть разом зі своїм батьком, старим королем, у замку. Принц Адам був найстаршим з братів і був дуже хоробрим і відважним. Принц Матвій був дуже мудрим і всі свої відповіді шукав у книжках, які його багато чого навчили.
Читати далі →Жили-були три брати, принци, які жили зі своїм батьком у замку. Кожен був, однак, інший і не дуже добре розуміли один одного. І саме це дуже турбувало короля, їхнього батька. Перший брат, найстарший принц Адам, був дуже хоробрий і відважний, вигравав одну битву за іншою і нічого не боявся. Другий брат був принц Матвій, він однак, не використовував силу, як його брат Адам, а розум.
Читати далі →У далекій країні в глибокому лісі стояла дерев’яна хатинка. І саме в ній відбулася історія, яку я тобі розповім.
Читати далі →Існують птахи, які люблять зиму. Вони прилітають завжди, коли випадає сніг. Сніг їх зовсім не холодить. Ти їх точно бачив. Це ворони. Одного разу взимку прилетіли і до нашого села.
Читати далі →І канікули закінчилися. Зимові канікули пролетіли як вода, і діти знову мусили йти до школи. Але вони все ще раділи післяобіднім розвагам на снігу. Вони не могли всидіти за партами, так сильно чекали на пагорб. Але вони ще не знали, що їх чекає.
Читати далі →